А на ранок вони прокинулися… ПІСЛЯСМАК сварки Зе з Трампом

ruticker 02.03.2025 12:34:30

Текст распознан YouScriptor с канала Ігор Мосійчук

распознано с видео на ютубе сервисом YouScriptor.com, читайте дальше по ссылке А на ранок вони прокинулися… ПІСЛЯСМАК сварки Зе з Трампом

Вітаю, друзі! Після смаку сварки між Зеленським і Трампом, на ранок вони прокинулись, відкрили пресу і побачили світову новину: Трамп вигнав Зеленського. На всіх мовах всі думали, що фіаско було вчора, а насправді видно, що воно ще попереду. Більшість ЗМІ повідомляють про крах в кабінеті, герой потрапляє в засідку, український герой змушений повернутись додому без угоди. Це британські та лояльні до Зеленського ЗМІ. Але більшість стверджує: Трамп вигнав Зеленського після смаку з таким осаною. А які ж будуть наслідки? Друзі, давайте про це поговоримо за хвилину. А поки що підпишіться на мій канал, поширте на нього посилання, обов'язково напишіть коментар, поставте вподобайки, щоб знати більше і знати правду. Трамп наказав вивчити питання припинення будь-якої військової допомоги Україні після вчорашнього скандалу. Зеленський вилетів до Лондона. Друг України, Курт Волкер, колишній представник президента США в Україні, засудив Зеленського, сказав, що він повністю провалив переговорний трек. Так, звісно, європейці, які налаштовували проти Трампа Зеленського, втішені. Вони досягли свого, скориставшись його его. Вони підняли його, сказавши: "Ти будеш лідером антитрампорського фронту, нашим прапором, і ми підемо вперед". Але Зеленський не подумав про українців, особливо про тих, хто на фронті, які в тактичному оточенні на Курщині, які стримують ворога під Покровськом. Не подумав, тому що не буде розвідданих, не дай Боже, тому що припиниться постачання озброєнь і боєприпасів. А щоб ви розуміли, в Європі військові склади пусті, там навіть за гроші не купиш зброї. Тому ставка на Європу — це більше балаболів, ніж реалістів. Дуже дивує внутрішня реакція частини українців. Я розумію бажання підтримати свого президента в будь-якому конфлікті, але я хотів би, щоб оці всі жіночки зразу відповіли на питання: їхні чоловіки, сини, рідні, брати — вони під Покровськом, вони на Курщині, вони на Запорізькому напрямку. Щоб вони зразу розуміли, що всіх оцих заброньованих їхніх чоловіків і напівінвалідів зроблять здоровими і також відправлять на фронт. Тому, коли вони вирішують про війну до переможного кінця, вони мають розуміти, що перемога може бути не наша, а їхні рідні опиняться на винтарі, де вже лежать сотні тисяч українців. Знаєте, оці всі жіночки, які вписуються від радості, як Зеленський послав Трампа, мають готувати своїх діток, навіть якщо вони в окулярах, до війни, до того, що вони підуть і загинуть. Ось тоді вони мають право щось говорити. Ну і окремо скажу про власника Монобанку, Гороховського, який уже 11 мільйонів назбирав з українців на ядерку, на відновлення ядерної зброї. По-перше, українці, які дають, він їх розводить на лаху, тому що ядерну зброю в супермаркеті, навіть військовому, не купиш. По-друге, він провокатор і аферист. Ці гроші підуть невідомо куди. Це відносно афери, а щодо провокатора, завтра його дії розв'яжуть руки Путіну. Він нанесе тактичний ядерний удар по лінії зіткнення, прорве фронт, буде захоплювати території, а ядерні країни мовчатимуть, бо Путін буде казати: "Гороховський збір". Все, українці хочуть відновити ядерну зброю, клуб ядерних держав проти будь-якого розширення. А тут отаке наполягати на тому, що США та інші гаранти мають повернути для захисту ядерну зброю — це одне. Я навіть це підтримую для посилення переговорних позицій, але робити отакі провокації, як Гороховський, ну це просто. Моя родина закрила всі картки в Монобанку Гороховського, друзі позакривали, багато хто. Тому не тільки скидуються, а й адекватно реагують на це. Монобанк переступив межі і провокує зараз ядерну війну проти України. Це чітко треба розуміти. Ну і нарешті, говорячи про післясмак вчорашнього скандалу, про те, що на ранок ми прокинулись і побачили всю цю світову пресу, говорити, що все погано — це таке. Треба аналізувати і приходити до висновків: що ж далі, що робити далі? Особисто я підтримую ініціативу Джорджа Мелані, прем'єр-міністра Італії, про скликання якнайшвидше саміту країн Європейського Союзу за участі США і України, для того щоб виробити спільну стратегію пошуку мирного вирішення питання і як зупинити війну. Ну а пропоную ще точково пробігтись по вчорашньому дню і по тому, що ж таки робити. От дивіться: президент України Володимир Зеленський прилетів до Вашингтона з повним багажем власних помилок. Які в нього були помилки? Як він сам себе загнав в глухий кут? Казус Пенсильванії: Зеленський вліз у передвиборчу кампанію Байдена, агітуючи проти республіканців. Скандал з міністром фінансів США Скоттом Бенсоном: прогавив важливу зустріч щодо угоди з надрами та влаштував власну істерику. Публічні образи Трампа: останній місяць Зеленський кричав на весь світ, що Трамп грає на Путіна. Трамп цього не забув і не пробачив. Замість дипломатичного діалогу, Зеленський отримав жорстке приниження перед камерами. Жодних привілеїв, жодної жалості — лише холодний розрахунок і реаліті політика. Реальна політика. Підсумок: фіаско. Зеленський програв по всіх фронтах. Перше: перемир'я відкладається. Україна втрачає шанс на перерву, яка дозволила б провести додаткову мобілізацію та укріпити армію. Чим довше триває конфлікт, тим більше жертв і руйнувань. Друге: Україна втратила ключову угоду з надрами. Це міг бути план Маршала для України, але Зеленський сам провалив переговори, хоча сам їх ініціював і сам перший запропонував Трампу спільно видобувати і переробляти українські корисні копалини. Тепер гроші підуть в інше русло, а Україна залишиться нічим. Третє: Зеленський більше нічого не вирішує. Раніше Київ висував вимоги, тепер йому диктуватимуть умови. Україна перетворюється з партнера на звичайнісінького клієнта, якого ставлять перед фактом. Зеленський втратив довіру Сполучених Штатів Америки. Ця зустріч — кінець його особливого статусу у Вашингтоні. Зеленський прилетів непідготовленим або за раніше підготовленим і запрограмованим на конфлікт, але очікував, що буде червона доріжка, по якій він піде. Йому дали зрозуміти: більше ніхто не буде терпіти його істерик. Трамп зробив те, чого Байден боявся: сказав Зеленському правду в вічі. Америка більше не буде платити за чужі помилки. Україна втратила стратегічну угоду щодо надр — це потенційні трильйони доларів. Замість економічного партнерства, Зеленський перетворив візит на скандал. Тепер Україна може забути про план Маршала. Америка не буде фінансувати провальну владу. Грошей більше нема. Або Україна грає за новими правилами, або залишається без підтримки. А Європа не врятує Київ після США. Зеленський летить у Лондон, сьогодні вже вилетів, у надії втримати Європу, але Британія не замінить США. ЄС вже втомився від безкінечних вимог Києва. Франція та Німеччина спостерігають за цим цирком і роблять висновки: Європа не хоче платити за чужі амбіції. Що ж робити Україні? Час не на боці Києва. Потрібно терміново змінювати стратегію. Перше: внутрішньополітичне перезавантаження, повний перезапуск влади, дострокові вибори або зміна політичного керівництва, щоб запропонувати Сполученим Штатам Америки нового переговорника. Перегляд уряду, прибрати тих, хто провалив зовнішню політику та економічні переговори і погряз в клептократії та корупції. Друге: терміновий перегляд зовнішньої політики, перезапуск відносин з республіканцями, призначення нових переговорників, які зможуть працювати з Трампом. Максимальне зближення з Європою, шукати нові економічні угоди та підтримку. Більш гнучка позиція щодо війни: Вашингтон хоче переговорів. Україні потрібно брати участь у їхньому формуванні, не казати: "Ми взяли квиток і на зло кондуктору пішли пішки". Тобто, ми на війні, а на переговори не підемо. Треба йти, сідати, розмовляти: перемир'я, примир'я, обмін всіх на всіх полонених, обмін, мирна угода. Тут треба говорити: кожна умова є, і потрібно розглядати відновлення переговорних позицій. Запропонувати США економічні вигоди, наприклад, альтернативну угоду щодо надр. Свою угоду зайняти активну позицію в переговорах щодо миру. Якщо Київ відмовиться, угоду підпишуть без нас. Використати Європу як буфер, працювати з Францією, Німеччиною, Британією, щоб зберегти підтримку і скористатися ініціативою Джорджа Мелані, прем'єра Італії, щодо саміту: європейські країни плюс США плюс Україна. Фінансовий меседж: Україна має терміново адаптуватись. США більше не хочуть і не будуть безкінечно підтримувати Україну. Зеленський більше не центр ухвалення рішень. Тепер йому диктують умови. Якщо Київ не змінить курс, він залишиться без ресурсів для війни, для захисту країни, для економіки, підтримки хоча б якоїсь. Гра закінчилась. Тепер або Україна адаптується, або опиняється за бортом світової політики. Такі реалії, на жаль. Боже, бережи Україну!

Назад

Залогинтесь, что бы оставить свой комментарий