Вибачення чи відставка Зеленського: чого насправді хоче Трамп? Допомога США | Діалоги з Портниковим

ruticker 05.03.2025 11:07:46

Текст распознан YouScriptor с канала Радіо Свобода Україна

распознано с видео на ютубе сервисом YouScriptor.com, читайте дальше по ссылке Вибачення чи відставка Зеленського: чого насправді хоче Трамп? Допомога США | Діалоги з Портниковим

**Вітаю вас!** Це діалоги з Портниковим. Мене звати Власта Лазур, а Віталій Портников, як завжди, поруч зі мною. Віталію, добрий день! Вітаю зі Сполучених Штатів! Від різних новин, як наближених до республіканців, так і до демократів, надходять повідомлення про те, що Дональд Трамп призупинив військову допомогу для України. Я процитую заради балансу, так би мовити: **Fox News** пише, що це не остаточне припинення, а лише пауза. Допоки, наскільки я розумію, Трамп не впевнений, що українська сторона готова до миру в його розумінні, чи до підписання угоди. А **Блумберг** пише, що наказ буде поширюватися на всю військову техніку від США, яка наразі ще навіть не знаходиться в Україні, включаючи зброю, яка перебуває транзитом на літаках, кораблях і навіть у транзитних зонах у Польщі. Офіційно Білий дім про це нічого не пише. Але, Віталію, що з цим робити, якщо військова допомога буде повністю призупинена? Що робити Україні? Ну, я думаю, що Україні потрібно шукати альтернативи. Що ж тут поробиш? На якийсь час, на кілька місяців, цієї допомоги, яку має українська армія, вистачить. Знову-таки, це потрібно говорити не зі мною, звичайно, а з військовими експертами, які розуміють масштаби цієї допомоги і те, що відбудеться, якщо не буде цієї допомоги, яка зараз призупинена, можливо, американським президентом. Але в будь-якому разі потрібно думати про те, що робити далі з однієї простої причини: тому що ніякої нової допомоги Сполучені Штати поки що не виділили. Це все та допомога, яка була схвалена американським конгресом ще в часи, коли президентом Сполучених Штатів був Джозеф Байден. Це та допомога, яка оплачена американським компаніям, які вже видобували, випрацювали продукцію на замовлення американського уряду, і вона призупинена. А ніяких нових рішень не існує. Тому що можна сказати, що це останні, я би сказав, пакети допомоги, які ми отримаємо. Можливо, на десятки мільярдів доларів, можливо, на меншу суму. Але, тим не менш, це допомога, яка завершується в будь-якому разі. І пам'ятаєте, що сам Дональд Трамп говорив про те, що він сподівається, що Україні вистачить цієї допомоги, яку надають Сполучені Штати, для того, щоб протриматися до підписання мирної угоди. А що він хоче, Віталію? От ви розумієте, що хоче Дональд Трамп зараз від України? Ні, не розумію. Тому що коли в Сполучених Штатах говорять, що Володимир Зеленський має задекларувати, що він хоче миру, а допомоги немає, тому що Україна миру не хоче, це в результаті мало б спиратися на якісь домовленості між Сполученими Штатами і Російською Федерацією. Ну от давайте просто для прикладу: от що Російська Федерація погоджується на пропозицію Сполучених Штатів припинити вогонь там з 5 чи з 10 березня 2025 року, а президент України не погоджується, говорить: "Ви знаєте, ми не припинимо вогонь до того моменту, поки не буде якихось гарантій безпеки". І тоді це дискусія. Президент Трамп говорить: "Послухайте, давайте спочатку припинимо вогонь, а потім вже будемо говорити про гарантії безпеки". А президент Зеленський: "Ні, спочатку гарантії безпеки, потім припинення вогню". І в цій ситуації президент Сполучених Штатів, звичайно, має повне право сказати: "Ну, якщо ви не погоджуєтеся з нашою пропозицією, яку ми узгодили з Москвою, тоді ми призупиняємо вам військову допомогу, тому що ми вважаємо, що головне - це припинення вогню". Правильно, але ж нічого з цього немає. Ми маємо справу з абсолютною віртуальною реальністю. В російській столиці говорять, що вони не хочуть припинення вогню, що вони погоджуються тільки на те, щоб були перемовини по досягненню всьогосяжного миру, для чого потрібно зліквідувати першопричини конфлікту. Ми це все можемо цитувати. Це говорив президент Російської Федерації Володимир Путін, це говорив міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров, це говорив прес-секретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков. Я можу на це говорити, заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Сергій Рябков. Ніяких реальних перемовин між Російською Федерацією і Сполученими Штатами щодо припинення вогню, щодо припинення війни не відбувається взагалі. Це визнав державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо, який сказав, що американська і російська сторони тільки попередньо розмовляли. І головною задачею представників Білого дому було подивитися, чи готова Росія відступити від своїх максималістських умов. Після цього Сергій Лавров чітко сказав, що Росія залишається на умовах, які були висунуті президентом Російської Федерації Володимиром Путіним під час його виступу на колегії Міністерства закордонних справ Російської Федерації у червні минулого року. І підкреслив, що ніякого припинення вогню, це знову цитата, "по лінії зіткнення військ бути не може", тому що є Конституція Російської Федерації, в якій Донецька, Луганська, Херсонська і Запорізька області, Автономна Республіка Крим і Севастополь названі суб'єктами Російської Федерації. І тому про будь-яке припинення вогню можна говорити тільки після того, як українські війська залишать територію цих регіонів, яка зараз знаходиться під контролем легітимної України. От дивіться, вже скільки часу минуло від зустрічі в овальному кабінеті Трампа і Зеленського. Я до сих пір не можу зрозуміти, на якій конкретно угоді наполягав Дональд Трамп. Явно не на угоді про корисні копалини. В них була розмова про те, що ви маєте підписати угоду про припинення вогню, але ні, вони говорили про припинення вогню, а про угоду вони говорили про корисні копалини. Ось так. Ну, я так розумію, тому що віце-президент Сполучених Штатів Джо Байден говорить, що якщо американці домовляться з Україною про корисні копалини і там з'являться якісь американські компанії, це буде набагато більш вагомою гарантією безпеки, ніж 30-40 військовослужбовців з країн, які вже 30-40 років не воювали. Це теж цитата. А президент Зеленський казав, що ми не можемо нічого підписати без гарантій безпеки, тому що ми вже багато разів щось підписували з Росією, і вона весь час порушувала. А Трамп йому казав: "А от якщо ви тепер підпишете, я гарантую, що вона нічого не буде порушувати". Так, я в принципі, якщо хочете знати мою думку, вважаю, що ці угоди про корисні копалини не потрібно було підписувати. Для цього не потрібно було президенту України їхати, щоб хай би тут підписали. Ні, може, і тут. Ні, може, в Вашингтон би приїхала віце-прем'єрка і міністр економіки, і підписала б це з міністром фінансів. Ага, тому що ця угода не має ніякого значення. Це віртуальна угода. Вона ні про що. Ніхто не знає, скільки цих корисних копалин в надрах України, ніхто не знає, якою буде собівартість їхнього видобутку, ніхто не знає, чи буде хоч одна американська компанія брати участь у роботі над цими корисними копалинами без реальних гарантій безпеки, які мають заключатися в присутності американських військ на українській землі. Тому що якщо цих військ не буде, то жоден американський бізнесмен не буде впевнений, що завтра Росія не захопить ще якийсь регіон разом з його інвестиціями. Але підписувати це потрібно, щоб Дональд Трамп не мав можливості говорити, що Україна не прагне миру. Потрібно загнати американську адміністрацію в ситуацію, коли стане очевидним, що вона працює з віртуальною реальністю, і запропонувати американським співрозмовникам, українських урядовців, перейти в справжню реальність. Реальність, де Російська Федерація на чолі з Володимиром Путіним не бажає жодного припинення вогню. Щоб американська сторона це на 100% усвідомила. Що ж, російська сторона все усвідомлює. Те, що ми бачимо, це маскування того, що відбувається насправді. Це димова завіса. Окей, американська адміністрація, Дональд Трамп, його команда, вони усвідомлюють, що Росія не бажає припиняти вогонь. Навіщо тоді весь цей театр? Відповідальним за те, що припинення вогню немає, має бути не Дональд Трамп, а президент Зеленський. І в принципі, далі ми робимо наступний крок: якщо президент Володимир Зеленський не хоче припинення вогню, він має піти у відставку, як про це говорять Ілон Маск і далі по списку. Насправді про цю відставку це окрема тема, тому що вчора і позавчора дуже багато представників адміністрації Трампа, сенаторів, наближених до Трампа, той самий Ліндсі Грем, який вважався другом України і підтримував допомогу для України, вони всі сказали, що президент або має підписувати угоду, або має піти у відставку, або має когось замість себе. Ну, оце важливий момент. Я хотів реабілітувати Ліндсі Грема. Ліндсі Грем — розумна людина. Давайте, він грає з Трампом в гольф, до речі. Він грає з Трампом в гольф, і він говорить просту річ. Він якраз хоче знайти вихід ситуації. Він же назвав три варіанти. Ми говоримо про один: Зеленський має або піти у відставку, або змінитися, або послати іншу людину, іншу людину як переговорника, яка підпише цю угоду, яку ви вигадав. Як відомо, саме так. Давайте пройдемося по всіх цих трьох варіантах. Яка з них найбільш реалістична? Я вчора мала розмову з одним із депутатів від "Слуги народу", і я в нього запитала, які варіанти. І він каже, що президент може уповноважити когось на переговори зі Сполученими Штатами, призначити переговорника. Я кажу: "Хто це може бути?" А це був Федір Веніславський, депутат. Він каже: "Ну, наприклад, це може бути посол Вадим Пристайко, якого Зеленський звільнив з посади посла в Лондоні". Вадим, звичайно, блискучий переговірник, але йому потрібен статус. Так от, давайте розглянемо всі ці три варіанти: президент може піти у відставку, як вимагають республіканці, він може уповноважити змінитися, щоб це не означало, і він може уповноважити замість себе когось іншого. Я хочу запитати про інше: що буде далі? От скажімо, приїхала українська делегація на чолі з головою Верховної Ради, прем'єр-міністром. Є у нас голова уряду, він в принципі з точки зору Конституції має набагато більше повноважень, ніж президент, підписувати такі угоди, і він може бути першою особою. Ну, я вам серйозно кажу, почитайте Конституцію. Це парламентсько-президентська республіка. Ну от приїжджає прем'єр-міністр, реально йому надають ті повноваження, які в нього є. Тут не потрібний посол Вадим Пристайко, у нас є прем'єр-міністр, і підписує цю угоду. Що далі буде? Ну, підписали. Що далі буде? Я не знаю. Ну, нічого. Буде те ж саме, що і є. Тоді навіщо вони кажуть, що президент має або відставка, або змінитися, або прислати замість себе когось іншого? Що далі? Ліндсі Грем хоче врешті-решт, щоб ситуація дійшла до такої, коли Трамп визнав, що він не може домовитися з Путіним. Ліндсі Грем все розуміє. Знову-таки, не забувайте, Ліндсі Грем — досвідчений політик. Він просто хоче, щоб ситуація дійшла до логічного фіналу, але щоб він був в цьому не винний, тому що він теж, як всі інші республіканці, його політична кар'єра залежить виключно від Дональда Трампа. Окей, що має зробити українська сторона, щоб ця ситуація, як ви кажете, дійшла до логічного фіналу? Надіслати делегацію до Вашингтону, краще на чолі з головою уряду. Можна з головою Верховної Ради, але можна і з головою уряду. І голова уряду чи віце-прем'єр підпише цю угоду, і після цього нічого не зміниться. І тоді Сполучені Штати змушені будуть або сказати, що вони не хочуть нам надалі допомагати, тому що вони є союзником Російської Федерації, але це має бути задекларовано не арбітром, а союзником Федерації, або продовжити військову допомогу Україні, тиск на Росію, щоб Росія погодилася на припинення вогню. Момент істини починається, коли президент Путін говорить, що він готовий припинити вогонь. І тоді дійсно позиція України може виглядати або конструктивною, або деконструктивною з точки зору Сполучених Штатів. До того моменту, поки цього не відбулося, поки Володимир Путін не збирається припиняти вогонь, і це визнає, знову-таки, я буду цитувати тільки офіційні джерела, я буду цитувати Дональда Трампа. Він сказав Володимиру Путіну, що потрібно припинити вогонь під час їхньої першої такої легітимізованої телефонної розмови. Це сам Трамп сказав, не я. І Путін відмовився. Правда, так, як в день, коли він не відмовиться, можна буде пред'являти будь-які претензії до України. Україна не може припинити вогонь у односторонньому порядку. До речі, а що буде, якщо вона це зробить? От Україна припинила вогонь односторонньо. Що далі має робити президент Сполучених Штатів, а Росія продовжує вогонь? Що далі робити? Можна ж і так піти цим шляхом. От Україна говорить: "Ми прагнемо миру, і ми припиняємо вогонь". Суть в тому, що припинення вогню може бути тільки двостороннім. І знову питаю: що буде робити президент Сполучених Штатів, якщо Україна в односторонньому порядку припинить вогонь, а Росія каже: "Ми не збираємося припиняти, тому що є першопричини конфлікту"? Що робити Сполученим Штатам? Ну, тоді це вже буде його проблема домовлятися з Росією про припинення вогню. Оголошувати все, що завгодно. Від неї нічого не залежить в цій ситуації, тому що ключ до закінчення війни знаходиться в Москві. Поясніть мені ще оцей момент із вимогою офіційних високопосадовців Сполучених Штатів від Зеленського про вибачення. Ви маєте вибачитися. Ви маєте вибачитися. Знову-таки, я хочу цитувати офіційне джерело: президент Дональд Трамп нічого про це не говорив. Ми маємо поважати президента Сполучених Штатів, який говорить, що президент України має зайняти більш конструктивну позицію по відношенню до миру. Але ні про які вибачення він не говорить. А те, що говорять люди, політична кар'єра яких залежить від настрою і намірів президента Сполучених Штатів, обговорювати не варто. Це питання їхньої політичної кар'єри, а не політики. Тобто, можливо, ніхто закликає поважати точку зору голови держави, а не людей, які знаходяться поруч з ним. Тому що це перше джерело. Так, це якщо президент Сполучених Штатів говорить одне, а інші представники говорять інші речі, то треба поважати думку, хто ухвалює рішення, хто має загальнонародний мандат. Я завжди вам про це кажу, коли ми говоримо, скажімо, про Україну. Правда? Ну, я зараз от про вибачення. Більше пише, пишуть медіа, так, то джерела і чиновники американські. Так, але ж Трамп це не спростовує. Це не задача президента Сполучених Штатів спростовувати заяви людей, які є нижче його по посаді і по обов'язках. Треба просто шанувати те, що говорить президент Сполучених Штатів. Він голова держави. Ще раз повторюю. Окей, але тим не менш, оточення Трампа вимагає від Зеленського вибачення. Оточення Трампа не може вимагати нічого від Зеленського, бо це оточення президента Сполучених Штатів. Є президент Сполучених Штатів, є президент України. Між ними відбувається діалог. Зеленському варто вестися на ці вимоги? І ще раз повторюю, немає ніякого значення, що говорять люди, які є чиновниками. Має бути цікаво керівнику офісу президента. Ще один момент: після невдалої зустрічі Дональда Трампа і Володимира Зеленського майже всі європейські лідери написали дописи в своїх соціальних мережах зі словами підтримки на адресу Зеленського. А чи вірите ви в те, чи сподіваєтеся ви на те, чи бачите ви якісь ознаки того, що ці дописи конвертуються в реальну підтримку? Бо після того низка медіа написали, що те, що вони, звісно, підтримують Зеленського, але вони так само схиляють його повернутися до діалогу з Трампом. Повернутися до діалогу з Трампом — це не означає не підтримувати Зеленського. Абсолютно очевидно, що якщо ви професійний політик і ви лідер демократичної цивілізованої країни, ви хочете відновлення українсько-американського діалогу. Так що я не бачу тут жодних суперечностей. Після зустрічі Зеленського і Трампа був європейський саміт у Лондоні. Я вважаю, що це історична подія була, тому що ця подія зафіксувала існування великої Європи і великого Заходу. Там були не тільки європейські лідери, там був прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, там був міністр закордонних справ Туреччини, Кін, від імені президента Туреччини Реджепа Тайпа Ердогана, і там був президент України Володимир Зеленський. Тобто це навіть не формат Євросоюзу і не формат НАТО, це формат великої європейської безпеки, модель якої буде створюватися без участі Сполучених Штатів, якщо Сполучені Штати не захочуть брати в цій моделі участь і скажуть, що вони більше не опікуються Європою. Так що будуть дві самостійні моделі безпеки: буде модель безпеки у Європі, під патронатом, очевидно, там Франції, Великої Британії, Німеччини, які мають укласти між собою угоду про спільну ядерну безпеку. Німеччина як спонсор, можливо, цих нових рішень, Франція і Велика Британія як ядерні держави. І буде модель безпеки у Азії під патронатом Китайської Народної Республіки. В Азії під патронатом Китаю. Європа і Китай об'єднуються проти... Ні, ні, об'єднуються проти. Буде просто сама інша модель безпеки. Вона буде не європейською. Я просто звикла, що Китай у нас завжди нейтральний. Так, Китай звичайно нейтральний, а він не буде підтримувати Європу. Він не буде підтримувати Штати. Він буде просто... А техаканські держави об'єднувати під своєю парасолькою безпеки. Це в майбутньому. Я думаю, що це почнеться найближчі місяці. Чому в майбутньому? Це вже не реальність. Якщо Сполучені Штати не хочуть бути патронами глобальної безпеки, місце патрона глобальної безпеки завжди займає хтось інший. Але ті повідомлення, які озвучують лідери європейських держав, зокрема той самий Кір Стармер, вони кажуть: "Так, ми зараз випрацьовуємо якийсь європейський план миру". Вони тут пропонували перемир'я на місяць, Макрон пропонував, але всі ці повідомлення завершуються однією тією самою тезою: "А потім ми цей план погодимо зі Сполученими Штатами Америки". Тому що план потрібно погоджувати зі Сполученими Штатами Америки. Тому що європейські країни хочуть, щоб Сполучені Штати брали в цьому участь. Не розуміють, що тут нелогічно. Нелогічно те, що все рівно європейська модель безпеки навряд чи зможе існувати без підтримки, не знаю, моральної, фінансової, ще якоїсь від Дональда Трампа. Ні, це не так. Європейська модель безпеки може існувати без Дональда Трампа. Просто питання в тому, що європейці не хочуть, щоб вона була такою. Вони хочуть, щоб Сполучені Штати залишалися там, де вони були завжди після Другої світової війни. Але якщо Сполучені Штати не будуть там залишатися, у європейців не буде іншого виходу. Я взагалі, знову-таки, не розумію, про що ми говоримо. Ну, це ж не суперечить одне одному. Ми частина світу, які будується на євроатлантичній системі безпеки. Якщо європейська євроатлантична система безпеки припиняє діяти, починається інше рішення. Але ж поки ніхто нічого не припинив. Поки президент Дональд Трамп говорить, що він відданий п'ятій статті. Чому тоді потрібно щось припиняти? Я просто... в мене існують сумніви, чи зможуть європейці, об'єднавшись, прокинутися. Я, по-перше, абсолютно не погоджуюся з дієсловом "прокинутися". Я чомусь тут весь час, та всі кажуть: "Зараз Європа прокидається". Так чому Європа все життя жила в системі євроатлантичної моделі безпеки, яка була запропонована самими Сполученими Штатами? Якщо Сполучені Штати відмовляються від цієї моделі, що винна Європа? Чи що? Що за дивні припущення? Вона прокидається? Чому прокидається? Це співробітництво, взаємні зобов'язання. Якщо один партнер відмовляється від взаємних зобов'язань, весь цей час Україна все-таки більшою мірою сподівалася на підтримку від Сполучених Штатів. Зараз, якщо навіть подивитися аналітику від Київського інституту, який вимірює допомогу, то 50 на 50, здається, там близько 40 з чимось відсотків допомагала Америка, Сполучені Штати, точніше, близько 50% — вся об'єднана Європа, всі країни разом взяті. І чесно кажучи, в мене великі сумніви, що Європа зможе замістити собою цю допомогу. Тому що європейські лідери, вони залежні так само від своїх суспільств. В європейських суспільствах зараз, можливо, Трамп якось змінить цей розклад, але в цілому європейські суспільства поділилися стосовно допомоги Україні. Переважно більшість європейців підтримують Україну, і я думаю, що ця підтримка буде зростати на тлі того, що буде відбуватися у Сполучених Штатах. Тому що Сполучені Штати, на превеликий жаль, не країни адміністрація Трампа генерують той абсолютно класичний американізм, про який ми завжди знали, і який тепер може бути легальним. Тому що раніше, коли говорили про антиамериканські настрої в Європі, завжди казали: "Чому вони взагалі існують? Це що, з невдячності за план Маршала, за євроатлантичну безпеку, за все те, що Сполучені Штати зробили для Європи після Другої світової війни? За що не любити Сполучені Штати Америки? За що ви їх не любите?" Тепер можна сказати всім: "За те, що вони відмовили Україні у підтримці, за те, що вони виявилися на боці Росії". Ми покажемо, що ми не такі, як вони. Так що я вас, якраз, хочу переконати, що можуть зростати інші настрої. Прекрасний приклад — це історія з участю Ілона Маска у передвиборчій кампанії в Німеччині, коли він став на боці "Альтернативи для Німеччини". Чи додало це "Альтернативі для Німеччини" хоч одного процентного пункту? Я не знаю. Можливо, я не знаю. Ну, ви мали стежити, ви журналістка, ви мали стежити за... Ну, вони набрали, вони в рекорд встановили. "Альтернатива" встановила, але вони і до участі Ілона Маска встановлювали такий рекорд. Там це ж не... Ви думаєте, що... Ну, можливо, не зіграв роль, але вони чимало набрали. Гос стільки, скільки набирали до його участі. Але перед... Але результати виборів істотно змінилися, тому що ліва партія, яка до цього моменту навіть не претендувала на те, що вона з'явиться в бундестазі, її не було в попередньому бундестазі, набрала 8% голосів, а "Альянс 90/Зелені" — інша ультраліва партія в Німеччині — отримала майже 5% голосів. Там кілька тисяч голосів не вистачило для потрапляння в парламент. Тобто за ультраліві настрої проголосували 13%. 8 + 5 = 13. Так, 13% населення. До речі, ліві в Німеччині, вони мають перше місце серед виборців від 18 до 24 років. Добре. І це важливо зрозуміти. Тому настрої... Я до того, що настрої в європейських суспільствах будуть змінюватися в інший бік. Саме на в бік підтримки України. Ви думаєте, в бік бажання довести Сполученим Штатам, що європейські суспільства мають свій погляд на майбутнє і що американцям не нав'язати свою модель в Європі? От в цей бік. І, до речі, саме тому такі політики, як Фрідріх Мерц, скажімо, це про це говорять відверто. Фрідріх Мерц завжди був переконаним євроатлантистом, це майбутній канцлер Німеччини. А зараз він говорить абсолютно інші речі. Він звинуватив Трампа і Венса в тому, що вони зрежисували сцену в овальному кабінеті. Я взагалі не уявляю собі ситуації, щоб консервативний політик в Німеччині, очільний Християнсько-демократичного Союзу, людина, яка завжди була опонентом Ангели Меркель, саме на тлі політики щодо стосунків із Сполученими Штатами. Я думаю, що ви стежили за цією дуеллю Мерца і Меркель в минулому, яка призвела до того, що Мерц на багато років пішов з політики взагалі. Що він зараз виступав би з заявами, яких він ніколи б не передбачив у своїй кар'єрі ще три роки тому, ще рік тому. Ну, німецький майбутній канцлер Фрідріх Мерц, він вважається великим прихильником України і завжди критикував Олафа Шольца. Мені здається, за нестачу допомоги, але ніколи... Ну, але тепер все змінюється. Ну так, я вам про це і кажу. Я повернуся до вимоги, яку ми чуємо останні дні щодо виборів. Ви вже проговорили, що є кілька варіантів в Україні, і доведеться якось доводити Сполученим Штатам, що Україна готова до миру, але це Росія не готова. Якщо ці наративи будуть посилюватися, і якщо вони будуть про вибори, про відставку, якщо вони будуть посилюватися не лише в Сполучених Штатах, але і в Європі, ну, наприклад, від Віктора Орбана, угорського прем'єра. Мені здається, він вже... Я думаю, все ж таки, Віктор Орбан — американський, а не європейський політик. Окей, що все-таки давайте повернемося ще раз, щоб було зрозуміло нашій аудиторії, що робити Україні? Що робити президенту? Президент є людиною, яка знаходиться на своїй посаді згідно з конституційними нормами. Вибори в Україні все одно не можна провести до скасування воєнного стану. Воєнний стан може бути скасований тільки, якщо буде ухвалене рішення про перемир'я або хоча б про припинення вогню. Так що ніяких виборів до цього моменту не буде, навіть якщо про це будуть говорити весь Сенат і весь Конгрес Сполучених Штатів. В Сполучених Штатах своя конституція, в Україні своя. Чи може бути так, що президент просто піде у відставку, і повноваження очільника держави перейдуть до голови Верховної Ради? Може бути, але це нічого не зміниться. Я думаю, Руслан Стефанчук може бути інший голова Верховної Ради. Це не має ніякого значення, тому що ключі від миру знаходяться в Москві. Те, що сталося в Білому домі минулої п'ятниці, чи якось додатково це розв'язує руки Вашингтону, Дональду Трампу, ще більше прискорити, точніше, переговори з Росією про Україну? Без України. Може прискорити переговори з Росією про Україну і без України. Тільки ці переговори не призведуть до жодних результатів. Питання ж не швидкості, а в результаті. Розумієте? Якщо ви їдете в глухий кут, то ви можете їхати на швидкості 60 км на годину, 120, 180, 240. Питання тільки в часі, коли ви вріжетеся в цю стіну і все. Ці всі умови щодо областей - це тільки привід для продовження війни, а не причина, яка може призвести до її закінчення. Путін же вимагає не тільки цього. Він багато чого вимагає, зняття санкцій, наприклад. **Наприклад**, скасування рішення Бухарестського саміту НАТО про невідворотність євроатлантичної інтеграції України і Грузії, відкликання судових позовів — так само, так багато чого. І Трамп на це все... Як ви думаєте, готовий буде піти? Я не думаю, що Трамп має можливість виконувати якісь вимоги Путіна, коли мова йде про колективну волю Заходу. І я хочу вам нагадати важливу річ щодо євроатлантичної інтеграції, щоб ми вже точно це все розуміли. Пам'ятаєте, колись Ангела Меркель в своїх розмовах розповідала, що Володимир Путін запроваджував з нею таку саму розмову про євроатлантичну інтеграцію України? Так, і вона йому сказала: > "Володимире, я розумію твою стурбованість. Ти можеш дати спокій Україні, поки я Федеральна канцлерка. Україна в НАТО не буде". І що відповів Володимир Путін? "Ти не на все життя Федеральна канцлерка, ти не на все життя президент Сполучених Штатів, а ти не на все життя президент Росії". Здається, так вона йому відповіла, чи ні? Вона так подумала, вона не відповіла, тому що точно знає, що він на все життя президент Росії. Але питання не в тому, як їй відповіла Ангела Меркель. Питання в тому, як він може сказати Дональду Трампу: "Дональд, ти не на все життя президент Сполучених Штатів". Тому для того, щоб я в цьому був впевнений, мають бути ухвалені певні документальні рішення на рівні всього Заходу. Це теж нічого не означає. Буде новий президент Сполучених Штатів, і може все повернутися в інший бік. Але у нас принаймні буде рішення, що Бухарестський саміт НАТО не вважається з точки зору цього рішення чинним для Північноатлантичного союзу. В мене останнє питання, такою наскрізною темою в наших з вами діалогах завжди йде те, що як тільки Росія буде готова до припинення війни, так і війна, чи перемир'я, настане. Ви завжди казали, що головний чинник — це економіка для Росії. І зараз дуже багато теж з'явилося публікацій, що Путін, хоч і не артикулює, але він теж дуже зараз зацікавлений в перемир'ї, тому що, здається, економіка Росії вже ось-ось і почне показувати негативні тенденції. Не знаю, з того, що ви читаєте, можливо, у вас є якісь джерела. Ви там працювали. Взагалі, наскільки зараз, за вашими спостереженнями, економіка Росії готова до того, щоб... По-перше, в мене немає ніяких джерел у Росії. Ні у кого немає ніяких джерел у Росії. Росія — це не країна, в якій можна мати джерела. Тепер анонімні — не можна мати, тому що людина, яка буде мати з вами діалог, вона завтра може на 10 років поїхати. Ваше спостереження, наскільки російська економіка... Немає спостережень, тому що ми не знаємо справжнього стану економіки Росії, і ніхто не знає. І ніхто не знає, хто б що не казав, хто що не знав — ніхто не знає реальної картини. І найголовніше інше: ніхто не знає ставлення Путіна до цієї реальної картини. Є два чинники: реальна картина в економіці і ставлення Путіна до реальної картини в економіці. Але якщо врахувати, що резервний фонд добігає кінця, то в принципі ми можемо говорити, що 2026-2027 роки — роки, коли Кремль може замислитися про припинення війни. Якщо Путін виходить з того, що зараз у нього є найкращі умови для призупинення війни, тому що цього дуже хоче Трамп, і він піде на ті умови, на які він може не піти через два роки, Путін може думати про це і цього року. Але знову-таки, це абсолютно в галузі припущень, тому що реальне уявлення про те, чого прагне Путін, ми не знаємо. Тобто, чого він точно прагне, я можу сказати: він хоче зустрітися із Дональдом Трампом на тлі війни, щоб заплямити руки американського президента кров'ю українців, щоб під час цієї зустрічі був ракетний обстріл України. Він хоче поставити Трампа в ситуацію, з якої той ніколи не виплутається. Це він хоче точно, і до цього він буде йти. Чи буде до цього йти Трамп — я не знаю. А от щодо призупинення воєнних дій чи припинення воєнних дій — це вже залежить від того, як він розцінює, по-перше, економіку сьогодні, по-друге, як він ставиться до цієї економіки, і по-третє, як він думає: йому вигідніше йти на якісь домовленості зі Сполученими Штатами зараз, чи тоді, коли дійсно з економікою будуть серйозні проблеми. Тобто, як він розцінює свої шанси на компроміс: як ідеальні сьогодні, чи навпаки, післязавтра. В нас на сьогодні все. Я думаю, новини несуться, і я не знаю, зараз ми опублікуємо наш подкаст через декілька годин, і може все кардинально змінитися. Але я думаю, що не настільки. Дякую, Віталію. Дякую. Враховуючи те, що ми будемо виходити з цим подкастом тоді, коли в Сполучених Штатах ще буде ніч, у нас є шанс, що Дональд Трамп і його команда нічого нового не заявить. Добраніч, пане президенте! Запитання, зауваження, побажання можете лишати під цим відео. Побачимось через тиждень.

Назад

Залогинтесь, что бы оставить свой комментарий